Платформа MRIYA

Платформа, яка є виробником проектів за підтримки Кіберполіції України та волонтерів. Передусім, big idea з’явилась давно співпрацювати з підписниками, тоді розпочалась практика у блокуванні телеграм-каналів нарко-магазинів через бот, що давало значний ефект. Але 24.02.2022 - початок війни, дав зрозуміти нам важливість інформаційної підтримки наших військових, а також протидії кремлівським медіа-пропагандистам. Тому даний бот було переформатовано на опрацювання фейкових та проросійських ресурсів, котрі в подальшому “йдуть” на блокування.Кіберполіція України, спільно з волонтерами та небайдужими громадянами перетворила проект «МРІЯ» у сильну ініціативу протидії російським окупантам в медіа-просторі. Найбільша сила нашої спільноти — це наші підписники, завдяки Вам, ми успішно блокуємо та протидіємо російській агресії в Інтернеті.Крім того, був створений чат-бот для громадян - “Народний месник”. Сюди надсилають інформацію про пересування ворожої техніки, російських військових та їх поплічників, виявлених мародерів або ж знайдені нерозірвані боєприпаси.А також протягом насичених місяців війни, ми розуміли, що людям потрібно відволікатися, як від завдань у кібер-світі, так і від новин, була розроблена благодійна гра “Котяцький драйв”, де котики-військові, бійці територіальної оборони та поліцейські звільняються рідну землю від рашистської навали.MRIYA об’єднує під одним ім’ям всі напрямки нашої діяльності, особливо створених під час війни!

/Files/images/mnna_nebezpeka/unicef-1.jpg

"МІННА НЕБЕЗПЕКА" переглянути відео можна тут

/Files/images/mnna_nebezpeka/mines.png

Важливо для дорослих та дітей знати правила мінної безпеки! Там, де тривали активні бойові дії, залишилось чимало замінованих об’єктів, нерозірваних боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів головне правило для усіх – Не підходь! Не чіпай! Телефонуй 101!

А щоб допомогти батькам поговорити з дітьми на серйозну тему UNICEF Ukraine підготували ігрові картки із загадками.
Як провести гру з дитиною?
  • Кожна загадка має пару картинок — загадка та ілюстрація відгадки до неї.
  • На одній картинці ви бачите текст загадки. Спочатку зачитайте його.
  • На іншій парній картинці — відгадка. Покажіть дитині цю картинку, коли вона відгадає загадку і попросіть дитину знайти той предмет, який вона відгадала чи обговоріть ситуацію, про яку йшла мова у загадці.
/Files/images/mnna_nebezpeka/1-4.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/1-5.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/2-3.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/2-4.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/3-3.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/3-4.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/4-3.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/4-4.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/5-3.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/5-4.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/7-1.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/7-2.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/8.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/8-1.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/9.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/9-1.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/10-1.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/10-2.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/11-1.jpg/Files/images/mnna_nebezpeka/11-2.jpg

ДІТИ І СТРЕС ПІД ЧАС ВІЙНИ

Як говорити з дитиною про війну та безпеку:

Поради психологині Світлани Ройз

/Files/Save-children_img_L-2.png

Дитяча та сімейна психологиня, авторка книг «Таємниця Життя та смерті», «Хто живе у мами в серці?», «Я сьогодні йду в садок» Світлана Ройз ділиться порадами для батьків як поговорити з дитиною на тему війни та підготуватись до непростих розмов: чому мама чи тато йдуть захищати країну, навіщо виїжджати зі свого будинку, міста чи країни, як зробити так, щоб в укритті дитина почувала себе у безпеці, про слова підтримки та кілька практичних кейсів .
Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті?Нам потрібно чесно і дуже короткими фразами відповідати на питання дітей, навіть на найбільш тривожні. Пояснити, що зараз у нашій країні війна, але наша армія зупиняє всі сили ворога. Робити акцент: «Наша армія дуже сильна». Пояснити сигнали сирени: «Коли ти чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».Треба запевняти дитину, що зараз ми в безпеці. Які слова нам обирати. «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою. У нас є план, я знаю що робити. Дивись: скільки людей разом і як наша армія нас захищає». Не соромити за страх, дозволяти виявляти будь-які емоції. Не порівнювати з іншими, навпаки – бадьорити: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся. Ти мій герой/Ти моя героїня».

/Files/623ad7556fe29120466257.jpgПереміщуючись в укриття, взяти для дитини зі собою іграшку чи іншу улюблену річ, чи стискати руку маляти або зробити з хустки мотанки. Просити дитину, щоб обійняла вас міцно-міцно. Робити будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Можна бити стіну, впиратися у стіну. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати сидячи на сідницях, дату гру на телефоні. Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це їхній спосіб впоратися з напруженістю. Варто дати їм конкретне доручення і дати можливість проявити емоції. Важливо разом співати і надати дитині можливість в малюванні, ліпленні, складанні лего – трансформувати свій страх і напруженість. Уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.

/Files/images/2022_r/274586443_321930309970208_7462109535187373862_n.jpg

Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розтерти руки, мочки вух, дати шоколад і солодкий чорний чай, взяти на руки, похитати, почати співати пісню, яку вона пам’ятає. Звертатися на ім'я, говорити: «Мама й тато поруч». Потім дати тетріс на телефоні, або пограти в дартс, або гру, пов’язану з просторовим сприйняттям.
«Ми обов'язково впораємося. Ми дуже сильні».

Якщо батько чи мати захищає країну

Нам треба бути готовими до будь-яких емоцій дитини: до її істерики, крику, благань не йти. Відчуйте, будь ласка, силу свого наміру і силу своєї любові. Це буде істотним, якщо ви самі проявлятимете емоції. Але, будь ласка, не заперечуйте емоції дитини. Нехай вам вистачить любові і сил не сердитися і не відсторонюватися від її проявів. Ви можете сказати: «Твій батько/твоя мати – герой/героїня. Завдяки йому/їй зараз так багато людей, дітей та дорослих можуть бути в безпеці. Для батька/матері найважливіше, щоб ти міг/могла зростати щасливим. За тебе і за всіх дітей України вони зараз дають відсіч ворогам. Він/вона – герої. І ти – герой/героїня. Тобі так складно, але ти так тримаєшся. І я дуже вдячний/вдячна тобі за це. Мені найбільше в світі хотілося б бути весь час поруч із тобою. І моя любов завжди у тобі, у кожній твоїй клітинці. Прислухайся до серця – ви можете покласти руку на серце дитини. «Ти чуєш, воно каже: люблю, люблю, люблю». І моя любов завжди в тобі, хай де б я був/була. Я зроблю все можливе, щоби бути з тобою і щоб ми перемогли».

Міцно обійміть дитину. Можливо, сфотографуйтеся з нею, щоб у дитини була можливість у будь-який момент спиратися на ваш образ. Якщо це можливо, дайте дитині свою річ. Будь-що: браслет, пояс, брелок. Це – ваша матеріальна частка. Обіцяйте, що при можливості будете виходити на зв'язок. Не йдіть не попрощавшись і обов'язково бережіть себе.

Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною

/Files/62485ed1f26be188235157.pngПерший етап – інформація

Дитині важливо сказати: «Ми робимо все можливе, щоб ти був/була у безпеці, щоб ми були у безпеці. Зараз нам з тобою важливо виїхати у безпечне місце, в інше місто чи країну. Ми будемо весь час із тобою. Разом з нами їде дуже багато дітей та дорослих. Ми їхатимемо поїздом/машиною/автобусом. Нас зустрінуть дуже добрі люди і допоможуть. Ти бачиш скільки довкола нас хороших людей – набагато більше, ніж поганих». У цей момент важливо, щоб ваш голос звучав стійко та впевнено.

Реакції дітей можуть бути різними. Важливо бути готовим до того, що дитина розплачеться і скаже, що не хоче залишати будинок, друзів та іграшки. Ми підтримуємо її почуття: «Мені теж дуже сумно, і мені так шкода, що тобі доводиться через це проходити. Якби я міг/могла, я б усе зробив/зробила, щоб війна припинилась і все було як раніше. Дивись, який ти герой/героїня, ти нам так допомагаєш і був таким сміливим/сміливою. Зараз нам дуже важлива твоя допомога, щоб ми були в безпеці. Спочатку ми матимемо тимчасовий будинок, а потім ми повернемось до нас додому. Я тебе дуже люблю і ми обов'язково впораємось».

Якщо це можливо, запитайте: «Що б ти хотів/хотіла взяти з дому, найважливіше?». «Хочеш, я сфотографую будинок?» – якщо будинок цілісний. Дитина може запитати: «Ми їдемо назавжди?». Важливо відповісти, що ви не знаєте наскільки. Можна відповісти: «Доки не стане безпечно». Якщо вона питає: «А де ми будемо жити?», обов'язково скажіть те, що вам відомо. Може так: «У нас буде тимчасовий будинок. Можливо, ми житимемо з великою кількістю людей».

Коли дитина питає: «А я не побачу більше своїх друзів?», ми можемо відповісти: «Я впевнений/впевнена, що побачиш. І ми зможемо їм дзвонити та писати. А ще в тебе неодмінно з’являться нові. У тебе будуть і старі, і нові друзі.

Якщо батько дитини залишається в Україні, ми можемо сказати: «Ми їдемо з тобою вдвох. Тато приєднається, щойно зможе, чи ми до нього повернемося. Він буде робити все можливе, щоби скоріше бути з тобою, бо ти – його сонечко і він тебе дуже любить. Твій тато – герой, як і ти. Ми будемо молитися за тата, і наша любов буде з ним, а його – з нами».

Дитина може плакати, кричати. Намагайтесь втримати її почуття без осуду та відчуття провини. Коли дитина заспокоїться, ми можемо спитати: «Яку іграшку ти хочеш взяти зі собою?». Якщо ви їдете в іншу країну, візьміть, будь ласка, кілька книг, які були б написані вашою мовою. Це буде дуже важливо. Дорогою показуйте дитині фотографії цієї країни.

Другий етап – правила

«Зараз дуже важливо, щоб ти нам у всьому допомагав/допомагала. Ти робитимеш те, про що ми тебе просимо, будеш завжди поруч, нікуди не тікатимеш, ні з ким чужим не йдеш, постараєшся не вередувати. Нам у дорозі не завжди буде зручно, але ми точно впораємося. Домовилися?». І обов'язково потиснути дитині руку: «Дякую, я знала, що на тебе можна покластися».

Важливо переконатися, що дитина знає своє ім'я, прізвище, імена та прізвища батьків та дорослих, які її супроводжують. Покладіть у кишеню дитині лист з її та вашими даними. Дайте дитині доручення, яке їй під силу, наприклад, стежити за її рюкзачком, відповідати за іграшку, пити воду та вам нагадувати.

У дорозі дитині важливо відчувати вашу опору. Перша опора – це дотик. Частіше торкайтеся її. Друга – ваш погляд. Дивіться на неї настільки лагідно, як ви вмієте. І ваш голос. Розмовляйте з нею, співайте їй пісні. Коли дитина тривожиться, вона може стати гіперактивною, тривожною, примхливою, млявою. Це – нормальні реакції. Якщо дитина скаржиться – слухайте її, не перебиваючи, не виправдовуючись, даючи можливість спертися на ваше терпіння та розуміння. Дитині важливо чути: «Дякую за те, що ти так допомагаєш нам у дорозі. Я бачу як тобі складно, але ти справляєшся».

Якщо є щось, що ви робили у цей час, на який припадає дорога, регулярно, обов'язково повторюйте це у дорозі: читайте казку перед сном, співайте пісню, обіймайтеся. Вимовляйте слова, які для ваших дитини звичні. Можливо, це секретні слова у вашій сім'ї. Це дасть дитині відчуття стабільності. Придумайте кілька ігор, в яких ви будете перенаправляти увагу та енергію дитини. Можна дати їй завдання фотографувати дорогу. Постарайтеся у дорозі поговорити про тварин, у яких будиночок завжди з собою, наприклад, равлик: «Хай де б ця тварина була, вона вдома. Уяви, що ти – равлик. Зроби «Чик-чирик, я в будиночку».

По приїзді скажіть дитині: «Ось ми й в безпеці. Дякую за те, що ми разом змогли це зробити. Зараз будемо знайомитись з нашим новим будинком. Він не схожий на наш будинок. Я не знаю, чи він сподобається тобі і мені. Але ми зможемо його зробити нашим. Ми з тобою – як равлики. Наш будинок завжди з нами. А до інших міст ми з тобою звикнемо. Люблю тебе. У нас обов'язково все буде добре, хай де б ми були».

/Files/sb-2.pngТакож пропонуємо переглянути сторінки абетки «Супер герої безпеки», яку запропонувала авторка Світлана Ройз при розробці використала матеріали Служби тилу Держави Ізраїль. Збірка обговорює питання щодо підготовки дітей до можливих надзвичайних ситуацій.

СУПЕРГЕРОЇ БЕЗПЕКИ

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ СІМ'Ї - як діяти у кризовій ситуації

Брошура про дії у надзвичайній ситуації

ПОРАДИ ВІД ПСИХОЛОГА ЗДО

Однією із вразливих категорій населення, що особливим чином відчуває вплив екстремальних подій, які відбуваються у країні, є діти. Для багатьох із них ці події є травмівними. Діти надзвичайно чутливі до подій, які змінюють константність, надійність, безпечність оточуючого середовища.

Наслідки стресу є помітними у емоційних, поведінкових проявах дітей чи представлені на тілесному рівні.

Як дорослі можуть допомогти дітям у стресі
під час війни

Дорослі повинні помічати і вчасно реагувати на тривожні симптоми, які проявляє дитина у стані стресу. Вона може відчувати страх, хвилювання або занепокоєння через напади паніки. Головне у цей момент — допомогти їй заспокоїтися і почуватися в безпеці.

Ви можете використовувати такі стратегії психологічної допомоги:

• Дихальні вправи:

«Квадрат»
Ця вправа — одна з найпростіших методик швидкого заспокоєння. Вона складається з чотирьох етапів: вдих – пауза – видих – пауза, кожен з яких займає по 4 секунди.

«Кульбабка»
Для виконання вправи необхідно уявити білосніжну пухнасту кульбабку в руці (можна взяти олівець, ручку, лінійку тощо). Завдання — подмухати на квітку так, щоб з неї злетіли всі пушинки. Для цього слід зробити один короткий глибокий вдих через ніс і довгий видих через рот. Здути всі пушинки з кульбабки потрібно за 1-3 рази.

• Фізична підтримка: сядьте поруч; за згоди, можете обійняти або взяти дитину за руку. Прийміть обійми від дитини, якщо вона того забажає.

• Заземлення:

Постукування/«Метелик»

На початку виконання вправи потрібно долонями утворити метелика, закріпивши один великий палець за іншим, і покласти їх на груди. Далі необхідно постукувати грудну клітину в темпі один удар за одну секунду, чергуючи праву та ліву долоні. Виконувати вправу бажано 1-2 хвилини або ж до появи відчуття спокою та рівноваги.

Альтернатива виконання вправи — покласти схрещені руки на передпліччя та зробити постукування у тому ж темпі.

5-4-3-2-1

Ця техніка поступово задіює кожен з органів чуття, активізуючи таким чином неокортекс та дозволяючи швидко заземлитися та повернути відчуття спокою.
Перед початком виконання вправи необхідно глибоко вдихнути повітря та зробити повільний видих. Потім слід зосередити увагу на таких моментах:

5 — предмети, які можна побачити; назвати вголос, якого вони кольору, форми;
4 — предмети, які можна відчути на дотик (за можливості, корисно буде доторкнутися до кожного з них); проговорити, які вони за температурою, текстурою;
3 — звуки, які лунають саме зараз;
2 — запахи, які відчуваються;
1 — смак (можна просто облизати губи, скуштувати щось за можливості).
Наприкінці треба сказати щось приємне для себе чи про себе.

• Переконання: запевніть дитину, що вона може розраховувати на вашу допомогу у подоланні цього стану; можете використати метафору, наприклад порівняти ці переживання із бурею, яка наростає, досягає свого піку, а потім затихає і зникає.

• Безпечне місце: облаштуйте затишний куточок зі зручними місцями для сидіння, наприклад, крісла-мішки, а також відповідним обладнанням (м’ячі для зняття стресу, м’які іграшки або подушки, книги, фотографії друзів, сім’ї або будь-які інші предмети, які можуть заспокоїти дитину).

• Улюблена справа. Підтримуйте і заохочуйте дітей займатися тим, що заспокоює та відновлює душевну рівновагу: заняття фізичними активностями, спортом, малювання, музика, перегляд фільмів чи прогулянки на природі.

Кiлькiсть переглядiв: 69