Чому так відбувається?
Дитина починає усвідомлювати себе як самостійну особистість і виявляти власну волю.
Що це означає?
Тільки через «ні», «не хочу» і «не буду» дитинаможе заявити про себе, дати зрозуміти дорослим, що тепер вони повинні рахуватися з її думкою.
Негативізм
прагнення постійно суперечити дорослим.
Упертість
прагнення відстояти свою вимогу.
Норовистість
бунт проти старих норм і правил.
Свавілля
наше улюблене - "Я сам!"
Криза 3 років — межа між раннім і дошкільним дитинством, це один із найскладніших моментів у житті дитини.
Що потрібно мамі?
Терпіння, розуміння, відповідальність, любов.
Що потрібно дитині?
Знайти ту маленьку, необхідну для її здоров'я нішу, яка перебуває між боротьбою та покірністю.
Що робити?
Прислухатися до порад психолога:
1. Не надавайте великого значення впертості й вередуванню. Зауважте приступ, але не дуже хвилюйтеся за дитину.
2. Під час приступу впертості чи вередування будьте поряд із дитиною, дайте їй відчути, що ви її розумієте.
3. Сварити й бити дитину в цей період не можна в жодному випадку — це ще гірше вплине на вашого малюка.
4. Намагайтеся бути з дитиною наполегливими. Якщо ви сказали «ні», тримайтеся й далі цього.
5. Не здавайтеся навіть тоді, коли приступ у дитини протікає у громадських місцях. Істеричність і вередування потребує глядачів. Тому частіше допомагає тільки одне — взяти малюка і відвести від людей. Постарайтеся схитрити, наприклад, сказати: «Що там за вікном робить котик? Ой, яка в мене гарна іграшка, книжка, намистинка!».
Вам потрібна допомога?
Ми пропонуємо:
1. Індивідуальні консультації, бесіди з питань психоемоційного стану дітей в період загострення кризи 3 – го року життя;
2. Групові консультації з елементами тренінгу: «Малюк – навпаки: профілактика загострення кризи 3 – років»;
3. Працює школа для батьків: «Психологічний мінімум», на заняттях якої розглядаємо питання профілактики загострення кризи 3 – року, питання психофізичного розвитку та особливостей емоційного розвитку дошкільників.
Терпіння Вам, любові, розуміння своїх дітей!