• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• КОЛЕКТИВ НАШОГО ЗАКЛАДУ
• КОРЕКЦІЙНА РОБОТА
• Поради учителя-логопеда

ЧИТАТИ

КОРЕКЦІЙНА РОБОТА УЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА

:І. Формування вимови передбачає:
систему фонем, що чітко розрізняються та протиставляються одна одній; навчання дітей правильно вимовляти слова різної складової будови; розвиток фонематичного сприймання, уявлення, аналізу й синтезу; вільне користування поставленими звуками в спонтанному мовленні.
Розвиток артикуляційних навичок і фонематичного сприймання відбувається одночасно з розвитком аналізу й синтезу звукової будови мовлення. Вправи з опорою на кінестетичні і слухові відчуття в свою чергу сприяють свідомому оволодінню звуками мовлення, що полегшує введення в мовлення скоригованих звуків. На всіх етапах корекційної роботи закріплення правильної вимови звуків поєднується з розвитком дикції і подоланням ускладнень у вимові багатоскладових слів з урахуванням лексичної теми, що вивчається.

ІІ. Розвиток мовлення передбачає:
розширення активного і пасивного словникового запасу дитини;
інтерес до морфологічного складу слів та словозміни;
вправляння у різних способах словотвору;
виховання вміння складати прості поширені і складні речення;
вживання граматичних конструкцій у зв’язному мовленні;
робота над розповіддю і переказом.
Робота над реченням повинна проводитись систематично, постійно ускладнюючись. Діти спостерігають зв'язок слів у словосполученні й реченні, вчаться поширювати речення другорядними й однорідними членами, будувати складні речення. В процесі навчання вони заволодіють навичками правильного вживання основних граматичних категорій, узгоджуючи слова в роді, числі, відмінку й часі. Крім того, дітей вчать розповідати, точно дотримуючись тексту, вчити вірші, складати текст із запропонованих речень, а на кінець року - самостійно складати розповідь за малюнком або серією картин.

ІІІ. Навчання грамоти передбачає:
спрямованість на звукову будову мовлення, виділення окремих звуків;
вміння робити звуковий аналіз слова;
визначати послідовність та наявність звуків;
вивчення букв як символічне позначення звуків на письмі;
читання найпростіших прямих складів типу приголосний-голосний;
вміння викладати слова з літер розрізної азбуки, самостійно друкувати.
Під час навчання читанню передбачені різноманітні вправи, спрямовані на закріплення правильної вимови звуків та слів різної складності, накопичення і збагачення словникового запасу, розвитку граматичної будови мовлення.
Для виконання поставлених завдань у першу чергу звертаємо увагу на дихання дитини. З метою поліпшення мовленнєвого дихання та вироблення цілеспрямованого повітряного струменя, необхідного для вимови звуків, доцільно використовувати дихальні вправи (як класичні, так і за методикою К.П.Бутейка, О.М.Стрельникової)
Формування звуковимови неможливе без правильних, точних та координованих рухів органів артикуляційного апарату. Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя, і своє, та могла контролювати виконання вправ. Деякі вправи дитині допомагає виконувати логопед. Ще одним важливим аспектом корекційної роботи є розвиток дрібної моторики дитини. Окремі види роботи включаються до фізкультхвилинок, фізкультпауз, занять з малювання, ліплення, аплікації, конструювання. Під час виконання кожної вправи потрібно залучати працювати всі пальчики як правої, так і лівої руки.

ПЕРЕГЛЯД МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ

Шановні батьки!

Безумовно, немає жодної родини, в якій дітям не дають дивитись мультики. Під час їх перегляду зоровий аналізатор полегшує дитині сприймання й розуміння мовлення на слух. Такі зорові опори, як: органи мовлення, жести, міміка, кінеми тощо, підкріплюють слухові відчуття, полегшують внутрішнє промовляння. У роботі із сюжетним матеріалом дорослому необхідно пам’ятати про психологічні принципи установки. Саме установка допоможе перетворити відчуття в цілеспрямоване сприймання, процес добору фактів, їх сортування та оцінювання.

Нині гостро постала необхідність здійснення соціального контролю ціннісного змісту мультфільмів. У радянські часи мультфільми не штампували масово. Вони були одиничним продуктом, від цього їх якість лише вигравала. Кожну деталь було продумано до дрібниць, щоб вносити у свідомість дитини лише позитивну інформацію. Сьогодні мультиплікаційна індустрія переживає не найліпші часи. Вітчизняних мультфільмів створюють замало, тому звільнену нішу на ринку медіа продукції посіли американські та японські мультфільми, що розраховані на іншу аудиторію й ментальність, несуть в собі елементи іншої культури. На думку фахівців, більшість з них можуть мати небезпечні для дітей та суспільства наслідки. Часто-густо сучасна анімація пропонує недитячі теми, відверто пропагують антисоціальну поведінку, неповагу, цинізм, жорстокість до людей, дискредитують статус дорослих, спонукають до здійснення протиправних дій тощо.

На жаль, сучасні мультфільми характеризуються ще й особливо низьким рівнем мовленнєвої культури. Різні герої багатьох мультфільмів говорять однаковими голосами, однаково сміються, видають однакові звуки. Вони містять грубі, жаргонні слова, неприпустимі для слуху дитини. Наприклад: шмаркач, тупий, гальмо, бовдур, дебіт, кретин, повний відпад, прикольно, по фігу, шизове містечко й подібні. Діти, як не прикро, використовують цю лексику, вважаючи її справжньою, живою, «прикольною». Саме вона може стати для них ґрунтом культури мовлення у подальшому. Адже з огляду на вікові особливості, як-от: наївно-реалістичний характер, фрагментарність та фабульність сприймання. Дошкільники не здатні критично ставитися до побаченого, доведено, що діти починають визнавати анімаційні фільми як нереальні у віці близько шести років. До семи років вони зазвичай ще не здатні розрізняти адекватно фантазію та реальність у медіа.

Тому рекомендую Вам підбирати для малюків якісні мультиплікаційні фільми та зробити все можливе, аби його перегляд приніс дитині користь. Готуючи дітей до перегляду, варто провести коротку бесіду відповідного змісту і лексичну роботу, зокрема ознайомити їх із новими словами. Перегляд мультфільму має тривати до 15хв. Після перегляду доцільно провести короткий словесний опис змісту або бесіду за змістом – до 5хв.Потім доцільно використати декілька видів мовленнєвої роботи за сюжетом: закріплення та активізація словника, складання синонімічного ряду, речень із запропонованими словами тощо – до 5хв.

Скажімо, запитання під час бесіди з дітьми за змістом мультфільму «Як Петрик П’яточкін слоників рахував» (Студія – Київнаукфільм, режисер – Олександр Вікен, автор сценарію – Наталія Гузєєва, художник-постановник – Микола Чурилов. Рік випуску - 1980.Композитор – Володимир Бистряков. Тип мультфільму - мальований. Час перегляду – 9хв.39с.) можуть бути такими:◦ яким був Петрик?

◦ що він зробив після того, як поливальна машина помила вулицю?

◦ чи варто чинити так, як Петрик?

◦ про що його попросила вихователька в тиху годину?

◦ які пальми бачив уві сні Петрик? Що на них росло?

◦ кого нагадував слоник Петрикові?

◦ як він порахував слоненят?

◦ чи можна бути пустуном? Чому можна, а чому ні?

Наступного разу (можливо, після обіду, або наступного дня) проведіть роботу з мікросюжетами мультфільму, використовуючи стоп-кадр або відеоряд. При цьому варто застосовувати різні методи і прийоми, зокрема:

◦ відповіді на запитання;

◦ озвучування мікросюжетів;

◦ коментування;

◦ вибірковий опис дій і ситуацій;

◦ використання слів у переносному значенні;

◦ пригадування пісень, загадок;

◦ визначення особистісно значущих і смішних ситуацій тощо.

Можна також запропонувати дітям поставити дорослому запитання за змістом сюжету або пофантазувати щодо розвитку сюжету на кшталт «а що було б, якби…», «якби я був …, то …» тощо. Ефективним є також методичний прийом, коли порівнюють дві-три екранізації того самого літературного твору.

ДОРОГОЮ ДОДОМУ

Шановні батьки!

Кожна дитина, яка приходить у цей світ, унікальна і неповторна. Кожна є великим трудівником у сфері пізнання світу. А мова є найзручнішим та універсальним засобом для цього. І найважливіше завдання дорослого – не лише оточити дитину любов’ю та ласкою, а й зрозуміти дитячу душу, допомогти попередити або подолати труднощі, які можуть спіткати її на життєвому шляху. Адже мовленнєва здібність людини не є соціально набутою. Загальна мовленнєва підготовка починається від народження та здійснюється впродовж усього дошкільного дитинства аж до вступу до школи і передбачає формування первинних вимовних умінь і навичок, адекватне користування мовленням для висловлювання власних думок, бажань та прохань, засвоєння літературних норм, культуру спілкування. Результати тривалих спостережень за розвитком дітей різного віку свідчать про потенційні, вроджені можливості оволодіння мовою, здійснення на підсвідомому, інтуїтивному рівні синтезу, аналізу та узагальнення на ранніх етапах свого розвитку. Надалі ці спонукання можуть набути або не набути динаміки в умовах сприятливого виховання.Напевно, кожному з вас хочеться, щоб малюк виріс кмітливим, допитливим, цікавим співрозмовником? Для цього зовсім не обов’язково примушувати дитину щоденно сидіти за столом і бездумно завчати матеріал. Краще запропонуйте їй поговорити і погратись разом з вами. Слід пам’ятати, що регулярне мовленнєве спілкування з дитиною розкриє потенціал її розвитку.Дізнайтесь, яку тему вивчали з дітьми на занятті, й дорогою додому ще раз проговоріть цей матеріал.

ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК «ДИТЯЧИЙ САДОЧОК»

Батькам рекомендується: щодня розпитувати дитину про її групу, про те, чим вона займалась протягом дня задля удосконалення вміння будувати зв’язні розповіді та приймати участь в бесіді. Таким чином ви можете закріпити в словнику дітей прислівники: вранці, вдень, увечері; а також ввести в актив слова: щодня, вчора, сьогодні, завтра. Повправляйте дітей в узгодженні займенників з іменниками у словосполученнях типу наш майданчик, у своїй групі, усі діти. Раджу закріпити вживання малюком порядкових числівників, запропонувавши гру «Десять друзів» (наприклад: Кирилко - перший друг, Олексійко - другий…і т.д.) та продовжувати вчити підбирати антоніми; звернути увагу на такі нюанси: стара іграшка – нова іграшка, але стара людина – молода людина… Розвивайте вміння дитини утворювати присвійні прикметники, виконуючи завдання гри «Чиї речі?» (наприклад: капці чиї? –…Андрієві, фартух чий?-… Олесин, брюки чиї? -… Данилкові тощо)та утворювати імена дітей за допомогою зменшено-пестливих суфіксів під час гри-вправи «Поклич лагідно»

ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК «ДЕРЕВА. КУЩІ»

Батькам рекомендується: по можливості сходити з дитиною на прогулянку в парк чи ліс, щоб показати, з чого він складається. Проведіть ігри та ігрові вправи по темі:«Яке листя на дереві?» (вміти утворювати відносні прикметники: на березі – березове листя, на горобині -… на тополі -… на осиці - .., на ялині – ялинові шишки, на сосні -…)«На чому ростуть?» (учити вживати іменники у формі місцевого відмінку з прийменником на: шишки? – шишки ростуть на ялині. грона ягід? жолуді? сережки? )«Порахуй дерева» ( закріплюється узгодження числівників з іменниками: одна тополя, дві тополі,…п’ять тополь тощо)«Назви лагідно» (утворення іменників зі зменшено-пестливими суфіксами: тополя - тополина, береза - берізка тощо)«Скажи навпаки» (уміти складати складносурядні речення із сполучником а: Сосна висока, а кущ… низенький? У горобини темний стовбур, а у берези?

У сосни довгі голки, а у ялинки? Влітку листя зелене, а восени? На ялині ростуть шишки, а на горобині? Навесні листя розпускається, а восени?)

ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК «МОЯ ОСЕЛЯ »

Батькам рекомендується: щодня закріплювати знання дитини про призначення кімнат та речей в них, разом скласти розповідь про умови свого проживання в сучасній міській квартирі або приватному будинку. Ви можете під час повернення додому вправлятись в утворенні складених прикметників із значенням багатоповерховий (два поверхи – двоповерховий будинок, три поверхи – триповерховий будинок, сім поверхів – семиповерховий будинок) або відносних прикметників (будинок з цегли – цегляний будинок, двері з дерева – дерев’яні двері, вікно з пластику – пластикове вікно й под.) Безпосередньо в кімнаті повправляйте дитину в утворенні прикметників, які означають неповний вияв ознаки із суфіксами -уват--юват- (тіснувата, темнуватий) або у засвоєнні закінчень іменників у формі родового відмінку множини під час гри-вправи «Чого не стало у кімнаті?»

ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК «ДИКІ ТВАРИНИ»

Батькам рекомендується: з’ясувати, чи знає дитина звірів вашої місцевості, запропонувати їй описати диких тварин або скласти творчу розповідь «Хто як до зими готується?», познайомити з фразеологізмами типу голодний як вовк, хитра як лисиця тощо. Закріпіть з дошкільником вміння утворювати прикметники приналежності (заячий, вовчий, ведмежий), спробуйте утворити іменники – назви тварин – жіночого роду від іменників чоловічого роду (лис – лисиця, заєць – зайчиця, ведмідь – ведмедиця), вживати особові займенники він / вона у різних відмінках (у нього, біля неї, з ним). Усією родиною пограйте в гру «Мої ознаки» з метою закріплення вміння впізнавати тварин за певними особливостями поведінки чи зовнішнього вигляду (довговухий, вайлуватий, куцохвостий, колючий, підступний, рогатий) або перевірте, чи добре сформоване у дитини фонематичне уявлення під час гри-вправи «Хто у лісі проживає та звук […] у назві має?» (наприклад, [б] – білка, бобер, борсук, [л] – лисиця, лось, білка - саме тут можна уточнити місце звука в слові: на початку, в середині чи в кінці)